Нагрівальний кабель для теплої підлоги

Нагрівальний кабель дає те, чого не дає готовий мат: ви самі задаєте крок укладання, а отже і потужність на квадратний метр. Це дозволяє підсилити зону біля вікна, обійти складну геометрію приміщення і точно потрапити в розрахункову потужність. У каталозі Consola зібрані двожильні резистивні кабелі 18, 20 і 30 Вт на метр та саморегульовані моделі для труб і водостоків.

Кабель чи мат: коли потрібен саме кабель

Кабель теплої підлоги і нагрівальний мат це один і той самий нагрівальний елемент, різниця лише в тому, закріплений він на сітці з фіксованим кроком чи ні. Звідси і сфери застосування.

Кабель нагрівальний обирають, коли:

• є стяжка або вона планується: кабель укладають у шар від 30 мм, мат для цього не потрібен;
• приміщення складної форми з нішами, виступами і сантехнікою, де готовий мат довелося б різати й підганяти;
• потрібна нестандартна потужність: кроком укладання її можна задати точно, а не вибирати з готових значень;
• площа велика: за квадратний метр кабель виходить дешевшим за мат;
• обігрів зовнішній: доріжки, сходинки, водостоки, труби, де мат не застосовується взагалі.

Мат виграє в одному: він тонший і не вимагає стяжки, тому для ремонту без підйому рівня підлоги беруть саме його. Теплий кабель у такому випадку не підійде за висотою пирога.

Види нагрівальних кабелів

Кабелі різняться за принципом роботи, кількістю жил і призначенням.

Двожильні резистивні

Основний тип для теплої підлоги. Гріє резистивна жила з постійним опором, друга жила зворотна, тому до терморегулятора підводиться тільки один кінець кабелю, а другий закінчується кінцевою муфтою. Це спрощує монтаж: не треба вести хвіст назад через усю кімнату. Друга перевага у зустрічному напрямку струму в жилах: електромагнітні поля взаємно компенсуються, і рівень випромінювання виходить нижчим, ніж в одножильних систем.

Одножильні резистивні

Гріють обидва кінці, тому петлю треба замкнути і повернути другий кінець до терморегулятора. Монтаж складніший, а розкладка менш гнучка, зате такі кабелі зазвичай дешевші та тонші. Їх беруть там, де геометрія приміщення проста і повернути хвіст не проблема.

Саморегульовані кабелі

Принципово інша конструкція: між двома провідниками розташована напівпровідна матриця, опір якої змінюється залежно від температури. Ділянка кабелю, яка охолола, гріє сильніше, а нагріта майже не споживає струм. Саморегульований кабель можна різати на потрібну довжину і не боятися перегріву у місцях перетину або під ізоляцією. Саме тому його застосовують для обігріву труб, водостоків і покрівельних жолобів, де умови по довжині нерівномірні.

Кабелі для внутрішнього монтажу

Нагрівальний кабель під плитку укладають у стяжку або в шар плиткового клею підвищеної товщини. Ізоляція тут розрахована на постійний контакт із цементним середовищем і на робочі температури приміщення. Діаметр таких кабелів зазвичай 4-5 мм, що дозволяє тримати шар над ними мінімально можливим.

Кабелі для зовнішніх зон і водостоків

Нагрівальний кабель для водостоків, ринв, лійок, сходів і доріжок працює в іншому режимі: задача не комфорт, а недопущення обмерзання. Тут потрібна посилена ізоляція, стійка до ультрафіолету і вологи, і вища погонна потужність, зазвичай 30 Вт на метр. Для водостоків і труб краще підходять саморегульовані моделі, бо довжина ділянок і умови на них різні.

Погонна потужність: 18, 20 і 30 Вт на метр

Це головний параметр, від якого рахують довжину. Орієнтири:

• 18 Вт на метр: універсальний варіант для теплої підлоги в житлових приміщеннях;
• 20 Вт на метр: приміщення з підвищеними тепловтратами, балкони, лоджії, підлога над неопалюваним підвалом;
• 30 Вт на метр: зовнішні зони, антизледеніння, водостоки і відкриті майданчики. Усередині приміщення таку потужність не застосовують.

Як порахувати довжину кабелю і крок укладання

Розрахунок займає кілька хвилин і робиться у три дії.

Крок перший: визначити обігрівну площу. Це не площа кімнати, а тільки вільна від меблів без ніжок, ванни, кухонних тумб і шаф частина. Від стін відступають 5-10 см, від труб і сантехніки близько 10 см. На практиці обігрівна площа виходить на 30-40% меншою за площу приміщення.

Крок другий: обрати питому потужність. Для житлової кімнати це 100-140 Вт на квадратний метр, для ванної та кухні 140-160, для балкона і підлоги над підвалом 180-200. Помножте площу на це значення і отримаєте загальну потужність системи.

Крок третій: поділити загальну потужність на погонну потужність кабелю. Результат це потрібна довжина в метрах. Далі перевіряють крок укладання за формулою: обігрівна площа помножена на 100 і поділена на довжину кабелю дає крок у сантиметрах.

Приклад для ванної кімнати: обігрівна площа 6 квадратних метрів, питома потужність 150 Вт, разом 900 Вт. Кабель 18 Вт на метр, отже потрібно 50 метрів. Крок укладання виходить 12 см. Це у нормі: робочий діапазон від 8 до 15 см. Якщо крок вийшов менше 8 см, беріть кабель із вищою погонною потужністю, якщо більше 15 см, з нижчою, інакше підлога прогріватиметься смугами.

Кабель постачається секціями фіксованої довжини, тому обирають найближчу більшу, а не підганяють точно: різати резистивний кабель не можна за жодних умов.

Монтаж у стяжку

Порядок робіт:

• основу очищають, за потреби вирівнюють і вкладають теплоізоляцію: без неї до 30% тепла піде вниз;
• складають план розкладки з урахуванням меблів, він знадобиться при подальшому свердлінні підлоги;
• заміряють опір секції до монтажу і записують значення в гарантійний талон;
• кабель кріплять монтажною стрічкою з розрахунковим кроком, витки не перетинаються і не торкаються один одного;
• датчик температури заводять у гофрованій трубці між витками, щоб його можна було замінити без розкриття підлоги;
• заміряють опір повторно і порівнюють із початковим значенням;
• заливають стяжку від 30 мм над кабелем, стежачи за відсутністю повітряних порожнин;
• систему вмикають тільки після повного набору міцності стяжки, орієнтовно через 28 діб;
• перший запуск роблять поступово, піднімаючи температуру приблизно на 5 градусів за добу.

Підключення виконує кваліфікований електрик через окремий автомат і пристрій захисного відключення. Резистивний кабель не можна вкорочувати, подовжувати нагрівальну частину або вкладати під меблями без ніжок: у всіх трьох випадках секція перегрівається і виходить з ладу.

Купити нагрівальний кабель

Купити нагрівальний кабель можна на сайті або через менеджера. Ціну рахують за комплект на приміщення: сама секція потрібної довжини, терморегулятор, гофра для датчика і монтажна стрічка. Терморегулятор у розрахунок часто не включають, а це від тисячі гривень.

Купити саморегулюючий нагрівальний кабель зазвичай потрібно на погонні метри, бо його ріжуть під фактичну довжину ділянки. Для таких систем додатково знадобляться комплект кінцевого закладення і живлення.

На що дивитися при виборі:

• погонна потужність під задачу: 18-20 Вт на метр усередині, 30 Вт зовні;
• тип конструкції: резистивний для підлоги, саморегульований для труб і водостоків;
• діаметр кабелю, якщо товщина стяжки обмежена;
• допуск до зовнішнього монтажу, якщо кабель піде на вулицю;
• гарантія виробника на нагрівальну секцію.

Не впевнені з довжиною? Надішліть план приміщення або опишіть ділянку обігріву, і менеджер порахує секцію, крок укладання та повний комплект.

Відправляємо по всій Україні Новою поштою. По Дніпру працює власна кур’єрська доставка. Оплата готівкою, карткою, онлайн або за рахунком з повним пакетом документів для юридичних осіб. Телефон для консультації: +38 067 226 81 81.